Український вісник медико-соціальної експертизи

Мета роботи: дослідження взаємовідносин у системі «батьки–дитина–соціум» та виявлення специфіки впливу різних типів сімейного виховання на формування особливостей розвитку молодих людей зі статусом дитини з інвалідністю.

Матеріли та методи. Обстежено 128 молодих людей зі статусом «дитина з інвалідністю» віком від 18 до 29 років без психічних і когнітивних порушень, які перебували на медико-соціальній експертизі по встановленню групи інвалідності. Згідно з періодизаціями вікових меж та розвитку зрілої особистості пацієнти були розподілені на 2 групи: 81 особа періоду юності (18—22 роки), 47 — молодості (23—29 років), відповідно — середній вік становив 19 ± 0,35 і 24,7 ± 0,38. Для дослідження взаємовідносин «батьки–дитина–соціум» були застосовані «Методика діагностики батьківського ставлення А.Я. Варга, В.В. Століна», «Опитувальник міжособистісної взаємодії А. Рукавишникова» (FIRO-B), «Торонтська алекситимічна шкала» (TAS26); тест Р. Кеттела, опитувальник ОБЛ, методика міні-мульт (СБОО), багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність»; методики дослідження самовідношення. Оцінка відмінностей розподілу показників для хворих з різними діагнозами проводилася за допомогою t-критерію Стьюдента та рангового критерію Вілкоксона. Наявність взаємозв’язків між показниками встановлювали методами кореляційного аналізу. За оцінку міри залежності двох показників обрали коефіцієнт рангової кореляції Спірмена.

Результати. Визначено вплив батьківського ставлення, пов’язаний з порушеннями соціалізації. Найбільшого впливу на формування акцентуацій та порушень у структурі особистості, алекситимії, низької адаптивності, дезадаптацій, вторинної вигоди від захворювання та спрямованості на інвалідність, що порушує здорову інтеграцію молодих людей зі статусом дитини з інвалідністю у суспільство, має виховання за типом відторгнення та інвалідизації. Надмірна зосередженість батьків на соціальній бажаності сприяє формуванню дефіцитарної поведінки та прагнення отримувати вторинну вигоду від захворювання. Для молодих людей, які виховувалися за типом відторгнення, були притаманні прагнення до ускладнення симптомів, знижена здатність організовувати свою поведінку, що робить її непередбачуваною, невміння планувати майбутні вчинки, зневага до наслідків своїх вчинків, конфліктність. Для молодих людей, які виховувалися за типом інвалідизації, були характерні навмисні ускладнення хвороби, спотворення результатів дослідження, надмірна тривога, яка посилюється при можливості відсторонення близьких; демонстративність та використання хворобливих симптомів для привернення до себе уваги, задоволення своїх потреб та як можливість уникнути неприємних ситуацій соціально прийнятними засобами; ненавмисні антисоціальні дії та підвищена імпульсивність, періодична соціальна дезадаптація. Для молодих людей, які виховувалися за типом гіперсоціалізації, виявлялася нещирість, демонстративність, бажання подобатися оточуючим, прагнення отримувати похвалу, симптоми використовуються задля уникнення небажаних ситуацій. Для молодих людей, які виховувалися за типом соціальної бажаності, були характерні низька тривожність і відсутність депресивних тенденцій, відсутність ригідності афекту, психастенізації та аутизації.

Висновки. Виявлено, що виховання за типом відторгнення та інвалідизації має великий вплив на формування акцентуацій та порушень структури особистості, труднощів у розумінні та висловлюванні емоцій, що сприяє алекситимії; дезадаптивних станів; підкріплення порушень вторинною вигодою від захворювання та спрямованістю на інвалідизацію, що порушує інтеграцію молодих людей зі статусом дитини з інвалідністю у суспільство. Виховання за типом соціальної бажаності у надмірній формі сприяє формуванню дефіцитарної та надмірної поведінки. Виховання за типом симбіозу сприяє формуванню у дорослому житті таких труднощів, які підвищують ризик виникнення (й розвитку) неврозів. Виховання за типом відторгнення, інвалідизації та надмірної соціальної бажаності є чинниками, які сприяють прагненню молодих людей зі статусом дитини з інвалідністю отримувати (й підтверджувати) свій статус у дорослому житті.

Крайг Г. Психология развития / Г. Крайг, Д. Бокум.— СПб.— 2006.—940 с.

Введение в психологию инвалидности / [под. ред. О.В. Красновой].— М.: МПСИ, 2011.— 336 с.

Кочарова О.Ю. Психологические особенности матерей, воспитывающих детей-инвалидов / О.Ю. Кочарова, О.М. Филькина, Н.В. Долотова [и др.] // Вестник РАМН.— 2014.— № 5—6.— С. 92—101.

Полоухина Е.А. Влияние наличия ребенка-инвалида в семье на характер брачно-семейных отношений: автореф. соиск. учен. степ. канд. психол. наук: спец. 19.00.04 «Медицинская психология» / Е.А. Полоухина.— СПб, 2009.— 24 с.

Зейгарник Б.В. Очерки по психологии аномального развития личности / Б.В. Зейгарник, Б.С. Братусь.— М., 2009.— 169 с.

Ткачева В.В. Психологическое изучение семей, воспитывающих детей с отклонениями в развитии / В.В. Ткачева.— М., 2004.— 240 с.

Скок Н.И. К вопросу о влиянии на адаптацию ограниченных возможностей здоровья человека / Н.И. Скок // Вестник Челябинского гос. универ.— 2014.— № 3 (342).— С. 120—124.

Голиков Н.А. Дети-инвалиды: инвалидизация, интеграция, инклюзия / Н.А. Голиков // Теория и практика общественного развития.—2015.— № 3.— С. 16—19.

Goffman E. Stigma: Notes on the Management of spoiled identily.—London, 1990.

Мехришвили Л.Л. Политика социальной защиты детей (региональный аспект): ...дис. канд. социол. наук: спец. 22.00.04 «Социальная структура, социальные институты и процессы» /

Л.Л. Мехришвили.— М., 2000.— 199 с.

Савина Л.Ю. Социализация детей сограниченными возможностями в процессе социокультурной реабилитации / Л.Ю. Савина // Отечественный журнал социальной работы.— 2008.— № 4.— С. 31—39.

Варнакова Ю.В. Психологическая помощь семьям, имеющим детей-инвалидов / Ю.В. Варнакова // Материалы конферен. «Современные наукоемкие технологии».— 2010.— С. 99—101.

Куличенко Р.М. Проблемы интеграции детей с ограниченными возможностями в общество / Р.М. Куличенко // Вестник ТГУ.— 2011.— № 12 (104).— С. 641—645.

Крейн У. Теории развития. Секреты формирования личности / У. Крейн.— СПб: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002.— 512 с.

Финькевич Л.В. Диагностика межличностного взаимодействия: психодиагностический практикум / Финькевич Л.В.— Минск: БГПУ им. М. Танка, 2002.— 43 с.

Рукавишников А.А. Опросник межличностных отношениий / А.А. Рукавишников.— Ярославль: НПЦ «Психодиагностика», 1992.— 47 с

Клиническая психология / [под. ред. Б.Д. Карвасарского].— М.: Медицина, 2004.— 553 с.

Березин Ф.Б. Методика многостороннего исследования личности в клинической медицине и психогигиене / Ф.Б. Березин, М.П. Мирошников, Р.Б. Рожанец.— М.: Медицина, 1976.— 186 с.

Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности / [под ред. Г.С. Никифорова].— СПб: Речь, 2001.—320 с.

Пантелеев С.Р. Методика исследования самоотношения / С.Р. Пантелеев.— М.: Смысл, 1993.— 32 с.

Статистична обробка даних / [В.П. Бабак, А.Я. Білецький, О.П. Приставка та ін.].— К.: МІВВЦ, 2001.— 388 с.

Ферстер Е. Методы корреляционного и регрессионного анализа / Е. Ферстер, Б. Ренц.— М.: Финансы и статистика, 1983.— 302 с.

Айвазян С.А. Классификация многомерных наблюдений / С.А. Айвазян, З.И. Бежаева.— М.: Статистика, 1974.— 240 с.ктивним порівняно із групою, яка приймала лактулозу.