Особливості суб’єктивного оцінювання студентами свого рухового режиму в контексті «фізична активність» з урахуванням рівня самооцінки та емоційного стану

Анотація

Мета дослідження: за допомогою експериментально-психологічних досліджень та серії опитувань визначити особливості суб’єктивного оцінювання студентами свого рухового режиму в контексті «фізична активність» залежно від рівня самооцінки та емоційного стану.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 160 студентів різних факультетів 1—4 курсів (денна форма навчання) Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара у період з вересня до листопада 2019 р. Серед досліджуваних було 58 (36,2%) хлопців і 102 (63,8%) дівчини, середній вік (M ± m) — (20,3 ± 0,9) року. У дослідженні застосовувались експериментально-психологічні методики: 8-колірний тест Люшера та методика ДембоРубінштейн у модифікації А.М. Прихожан для психологічної діагностики самооцінки особистості [8]. Також дослідниками були розроблені дві серії скринінгових опитувальників, які містили питання щодо рівня фізичної активності студентів. Порівняння відповідей проведено з експертною думкою 30 викладачів закладів вищої освіти різних спеціальностей.

Результати. Переважання у 48 студентів за 8-колірним тестом Люшера чорного, коричневого і сірого кольорів на 1—2 позиціях засвідчують домінування у них негативної оцінки свого стану, стомленість. У 65 (40,6%) студентів (р менше 0,001) було встановлено наявність тривожності. У більшості студентів (85,6%) самооцінка знаходиться у межах норми (45—74 бали). Однак у сфері фізичної активності студентів мають місце виразні когнітивні викривлення. Переоцінюється також факт надмірної фізичної активності. Більш адекватно студенти оцінюють розповсюдженість різних рівнів фізичної активності серед інших. Також спостерігається когнітивне викривлення щодо себе у формі переоцінки інтенсивності своєї розумової активності та більш адекватна оцінка, коли справа торкається інших. На думку експертів, практично однаково низький рівень як фізичної, так і розумової активності студентів.

Висновки. Встановлено, що вплив механізмів психологічного захисту та рівня емоційно-мотиваційного стану на суб’єктивну самооцінку фізичної активності індивіда призводить до істотних когнітивних викривлень оцінки власного режиму м’язових навантажень. Дуже актуальним є використання об’єктивних підходів і методів оцінювання інтенсивності рухової діяльності як інструменту зворотного зв’язку, а також врахування психологічних особливостей особистості при розробці програм індивідуальних рухових режимів.