ВПЛИВ СПЕЦИФІЧНОГО ШТАМУ E. COLI NISSLE 1917 НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ПЕЧІНКОВОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ
Анотація
Мета: оцінити вплив пробіотику на основі штаму E. coli Nissle 1917 на ефективність лікування печінкової енцефалопатії (ПЕ).
Матеріали та методи. Усього в обстеження було включено 52 особи. Пацієнти з ПЕ були поділені на 3 групи відповідно до способу лікування: 1 група – 14 хворих, яких лікували лактулозою, 2 група – 14 хворих, яким призначали рифаксимін, 3 група – 14 хворих, що отримували пробіотик на основі штаму E. сoli Nissle 1917 за схемою і склали основну групу (ОГ). До групи порівняння залучено 10 практично здорових осіб. В ОГ були включені дорослі пацієнти із цирозом печінки та гепатитом із переходомув цироз з двома і більше документованими епізодами ПЕ впродовж останніх 6 місяців, крім того, не менше одного епізоду – впродовж останніх 3 місяців. Із них 35 % пацієнтів – з 1 ступенем важкості ПЕ, 25 % – з 2 ступенем важкості за критеріями West Haven і 40 % пацієнтів – із латентною (мінімальною) ПЕ. Ефективність лікування у всіх групах порівнювали, оцінюючи концентрацію аміаку у крові, прозапальних цитокінів, рівень дисбіотичних порушень і когнітивних функцій. Когнітивні функції визначали за методикою тесту Штрупа за Bajaj та співавторів (2013) із застосуванням мобільного додатку EncephalApp_Stroop Усі показники у кожній групі вимірювали до та після лікування. Застосовані стандартні методи статистики.
Результати. Показано, що після лікування із застосуванням лактулози концентрація аміаку зменшилася на 11,8 % (p менше 0,05). У хворих, які приймали рифаксимін або пробіотик на основі E. сoli Nissle 1917, зниження аміаку було більш суттєвим, ніж після застосування лактулози. Показник зменшення рівня аміаку у групі із пробіотиком становив 38,5 % (p менше 0,05) . Отримані дані свідчать про те, що терапевтичне застосування E. сoli Nissle 1917 було майже на 30 % ефективнішим порівняно із лактулозою. У пацієнтів, які отримували пробіотик на основі штаму E. сoli Nissle 1917, було виявлено найбільш виражене відновлення симбіотичної мікрофлори. Нормалізацію вмісту біфідофлори реєстрували у 57,1 % (p менше 0,05) хворих, лактофлори – у 35,7 % (p менше 0,05). У хворих, яких лікували пробіотиком, зменшення запальних процесів значущо не відрізнялося від ефектів рифаксиміну. За умов прийому E. сoli Nissle 1917 рівень ІНФ-γ знизився на 44,8 % (p менше 0,05), ІЛ-6 – на 47,0 % (p менше 0,05), а ІЛ-8 – на 51,9 % (p менше 0,05) порівняно з відповідним показником до лікування. Лікування лактулозою збільшило швидкість проходження Stroop тесту на 18,1 % (p менше 0,05), рифаксимін – на 23,2 % (p менше 0,05), а пробіотик E. сoli Nissle 1917 – на 31,4 % (p менше 0,05).
Висновки. Пробіотик штаму E. coli Nissle 1917 зменшував вміст аміаку, рівень прозапальних цитокінів у крові, відновлював порушену мікрофлору кишківника та покращував когнітивні функції пацієнтів з ПЕ. Застосування штаму E. coli Nissle 1917 у групі лікування ПЕ було більш ефективним порівняно із групою, яка приймала лактулозу.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Bajaj J.S. The stroop smartphone application is a short and valid method to screen for minimal hepatic encephalopathy / J.S. Bajaj, L.R. Thacker, D.M. Heuman [et al.] // Hepatology (Baltimore, Md.). – 2013. – Vol. 58 – № 3. – P. 1122 – 1132.
Gómez-Hurtado I. Gut microbiota-related complications in cirrhosis / I. Gómez-Hurtado, J. Such, Y. Sanz, R. Francés // World journal of gastroenterology. – 2014. – Vol. 20. – №. 42. – P. 15624 – 15631.
Shawcross D.L. Role of ammonia and inflammation in minimal hepatic encephalopathy / D.L. Shawcross, G. Wright, S.W.M. Olde Damink, R. Jalan // Metabolic brain disease. – 2007. – Vol. 22. – №. 1. – P. 125 – 138.
Butterworth R.F. The liver-brain axis in liver failure: neuroinflammation and encephalopathy / R.F. Butterworth // Nature reviews. Gastroenterology & hepatology. – 2013. – Vol. 10. – №. 9. – P. 522 – 528.
Wright G. Ammonia and inflammation in the pathogenesis of hepatic encephalopathy: pandora’s box? / G. Wright, R. Jalan // Hepatology (Baltimore, Md.). – 2007. – Vol. 46. – №. 2. – P. 291 – 294.
Bajaj J.S. Linkage of gut microbiome with cognition in hepatic encephalopathy / J.S. Bajaj, J.M. Ridlon, P.B. Hylemon [et al.] // American journal of physiology. Gastrointestinal and liver physiology. – 2012. – Vol. 302. – №. 1. – P. G168-75.
Gluud L.L. Lactulose, rifaximin or branched chain amino acids for hepatic encephalopathy: what is the evidence? / L.L. Gluud, G. Dam, M. Borre [et al.] // Metabolic brain disease. – 2013. – Vol. 28. – №. 2. – P. 221 – 225.
Riggio O. Effect of lactitol and lactulose administration on the fecal flora in cirrhotic patients / O. Riggio, M. Varriale, G.P. Testore [et al.] // Journal of clinical gastroenterology. – 1990. – Vol. 12. – №. 4. – P. 433 – 436.
Als-Nielsen B. Non-absorbable disaccharides for hepatic encephalopathy: systematic review of randomised trials / B. Als-Nielsen, L. L. Gluud, C. Gluud // BMJ (Clinical research ed.). – 2004. – Vol. 328. – №. 7447. – 1046 р.
Loguercio C. Long-term effects of enterococcus faecium sf68 versus lactulose in the treatment of patients with cirrhosis and grade 1 – 2 hepatic encephalopathy / C. Loguercio, R. Abbiati, M. Rinaldi [et al.] // Journal of hepatology. – 1995. – Vol. 23. – №. 1. – P. 39 – 46.
Bajaj J.S. Altered profile of human gut microbiome is associated with cirrhosis and its complications / J.S. Bajaj, D.M. Heuman, P.B. Hylemon [et al.] // Journal of hepatology. – 2014. – Vol. 60. – № 5. – P. 940 – 947.
Bajaj J.S. Review article: potential mechanisms of action of rifaximin in the management of hepatic encephalopathy and other complications of cirrhosis / J.S. Bajaj // Alimentary pharmacology & therapeutics. – 2016. – Vol. 43. – Suppl 1. – P. 11 – 26.
Rai R. Gut microbiota: its role in hepatic encephalopathy / R. Rai, V.A. Saraswat, R.K. Dhiman // Journal of clinical and experimental hepatology. – 2015. – Vol. 5. – Suppl 1. – P. 29 – 36.
Bémeur C. Liver-brain proinflammatory signalling in acute liver failure: role in the pathogenesis of hepatic encephalopathy and brain edema / C. Bémeur, R.F. Butterworth // Metabolic brain disease. – 2013. – Vol. 28. – №. 2. – P. 145 – 150.
Jayakumar A.R. Neuroinflammation in hepatic encephalopathy: mechanistic aspects / A.R. Jayakumar, K.V. Rama Rao, M.D. Norenberg [et al.] // Journal of Clinical and Experimental Hepatology. – 2015. – Vol. 5. – P. S21–S28.
Valentini M. Immunomodulation by gut microbiota: role of toll-like receptor expressed by t cells / M. Valentini, A. Piermattei, G. Di Sante [et al.] // Journal of immunology research. – 2014. – Vol. 2014. – P. 586939.
Rogers G.B. From gut dysbiosis to altered brain function and mental illness: mechanisms and pathways / G.B. Rogers, D.J. Keating, R.L. Young [et al.] // Molecular psychiatry. – 2016. – Vol. 21. – № 6. – P. 738–748.
Nøhr M.K. Gpr41/ffar3 and gpr43/ffar2 as cosensors for short-chain fatty acids in enteroendocrine cells vs ffar3 in enteric neurons and ffar2 in enteric leukocytes / M.K. Nøhr, M.H. Pedersen, A. Gille [et al.] // Endocrinology. – 2013. – Vol. 154. – №. 10. – P. 3552–3564.
Yano J.M. Indigenous bacteria from the gut microbiota regulate host serotonin biosynthesis / J. M. Yano, K. Yu, G.P. Donaldson [et al.] // Cell. – 2015. – Vol. 161. – №. 2. – P. 264 – 276.
Dhanda S. Role of dopaminergic and serotonergic neurotransmitters in behavioral alterations observed in rodent model of hepatic encephalopathy / S. Dhanda, R. Sandhir // Behavioural brain research. – 2015. – Vol. 286. – P. 222 – 235.
Wright G. Endotoxemia produces coma and brain swelling in bile duct ligated rats / G. Wright, N.A. Davies, D.L. Shawcross et al. // Hepatology. – 2007. – № 45. – Р.1517 – 1526. – Режим доступу: https://doi.org/10.1002/hep.21599.
Zyrek A.A. Molecular mech anisms underlying the probiotic eff ects of Escherichia coli Nissle 1917 involve ZO-2 and PKCzetaredistribution resulting in tight junction and epithelial barrier repair / А.А. Zyrek, Cich on C, S. Helms, С. Enders, U. Sonnenborn, M.A. Schmidt // Cell Microbiol. – 2006. – Nov. 3.
Shukla S. Meta-analysis: the effect of gut flora modulation using prebiotics, probiotics and synbiotics on minimal hepatic encephalopathy / S. Shukla, А. Shukla, S. Mehboob, S. Guha // Aliment Pharmacol Ther. – 2011. – № 33. – Р. 662 – 671. – Режим доступу: https://doi.org/10.1111/j.1365-2036. 2010.04574.x
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Контактна інформація:
Марина Борисівна Щербиніна – головний редактор
Телефон: +38 (056) 372-58-80
Mail: scherbinina@ua.fm
49010, Україна, Дніпро, пр. Гагаріна, 72
--------------------------------------------------------------------
Oles Honchar Dnipro National University
Vernadsky National Library of Ukraine
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.