Вплив когнітивних порушень на обмеження життєдіяльності у хворих на артеріальну гіпертензію після мозкового інсульту

Анотація

Мета роботи: визначити особливості впливу когнітивних функцій на обмеження життєдіяльності у головних сферах буття у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) після перенесеного мозкового інсульту.

Матеріали та методи. Дослідження проводилось на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» та охоплювало 142 хворих на АГ ІІ та ІІІ стадії. Тривалість АГ на момент обстеження у середньому досягала (5,1 ± 1,7) року. Усі обстежені пацієнти були розподілені на 2 групи спостереження: 1-ша група — хворі на АГ ІІ стадії (30 осіб) та 2-га група — хворі на АГ ІІІ стадії (112 осіб). Для обстеження хворих були застосовані експериментально-психологічні методики: опитувальник Шмішека, тест Кеттела, методика Міні-Мульт, тест «Сума стресових позицій», «Методика багатостороннього дослідження особистості», «Особистісний опитувальник НДПНІ ім. В.М. Бехтєрєва», «Коректурна таблиця Бентона», «Таблиці Шульте», методика Мюнстерберга, стандартизований набір тестів для діагностики пам’яті та мислення, обмеження життєдіяльності встановлювалось за допомогою МКФ.

Результати. Найбільш інформативними для хворих з АГ були такі сфери життєдіяльності: міжособистісні взаємодія та відносини (20,4), головні сфери життя (19,7), навчання та використання знань (18,1), самообслуговування (14,2), побутове життя (14,1), мобільність (7,4). Встановлено, що у хворих на АГ ІІ стадії найвиразнішими були обмеження життєдіяльності під час купівлі (52,5 ± 14,0), оренди (41,3 ± 17,4) та благоустрою житла (35,0 ± 12,8), миття посуду (31,3 ± 12,2) та прання білизни вручну (28,8 ± 9,0), здійснення покупок (21,3 ± 10,5) та приготування складних страв (21,3 ± 9,3). В обмеженні життєдіяльності осіб після інсульту збільшувалося у 3,13 разу сприйняття ними критики у стосунках, а у хворих з АГ ІІІ стадії було сполучене з меланхолічним i анозогнозичним типом ставлення до хвороби, короткотривалою образною та змістовною пам’яттю.

Висновки. При АГ після перенесеного мозкового інсульту мають місце особистісні риси хворих з суттєвим впливом їх когнітивних функцій на сприйняття обмежень життєдіяльності, що може негативно позначитися на реабілітаційний процес. Складання індивідуальних програм реабілітації інвалідів серед хворих на АГ після перенесеного мозкового інсульту має включати в розділі психолого-педагогічної діагностики обов’язкове дослідження особистісних і характерологічних рис та внутрішньої картини хвороби.